Політика щодо порушень академічної доброчесності

Політика щодо порушень академічної доброчесності 

Академічна доброчесність дуже важлива для розвитку науки, наукових видань та університетів. Дотримання авторами вимог академічної доброчесності – запорука успішного розвитку журналу, підвищення його цитованості та розширення кола читачів. Згідно з положенням пп. 31 п. 1 ст. 58 Закону України «Про вищу освіту» науково-педагогічні, наукові й педагогічні працівники зобов'язані: «дотримуватися в освітньому процесі та науковій (творчій) діяльності академічної доброчесності та забезпечувати її дотримання здобувачами вищої освіти».

Відповідно до ст. 42 Закону України «Про освіту» «академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів і визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень». 

Порушеннями академічної доброчесності, які можуть бути виявлені під час редакційно-видавничого процесу, є:

  • академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, що отримані іншими особами як результати власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства; 
  • самоплагіат – оприлюднення (часткове або повне) власних, раніше опублікованих, наукових результатів як нових наукових результатів; 
  • фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовують в освітньому процесі або наукових дослідженнях; фальсифікація – свідома зміна чи модифікація наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;
  • обман – надання свідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу, формами якого є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування (п. 4 ст. 42 Закону України «Про освіту»);
  • надання або отримання учасником редакційного процесу чи пропозиція з надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру для спотворення публікаційного процесу та ухвалення позитивного рішення про публікацію статті;
  • необ'єктивне оцінювання поданої до публікації роботи – свідоме завищення або заниження оцінювання результатів, змісту дослідження рецензентами або редакторами; 
  • внесення змін до тексту поданого рукопису без узгодження з авторами. 

Згідно з п. 4.1 Етичного кодексу Університетської спільноти до порушень академічної доброчесності також належать:

  • свідоме поширення хибної чи упередженої інформації щодо наукових досліджень; 
  • спотворення дослідницьких даних;
  • використання наукових і навчально-освітніх матеріалів з недоброчесною метою;
  • використання даних досліджень, методів, гіпотез і положень інших учених, чужих текстів (повністю або частково) без належного зазначення автора та джерела;
  • внесення до списку авторів наукової чи навчально-методичної праці прізвищ осіб, які безпосередньо не брали участі в одержанні результатів;
  • підроблювання або спотворення даних чи цитат у будь-якій сфері академічної діяльності, підроблювання підписів у документах (звітах, угодах, залікових книжках, заявах тощо);
  • підготовка на замовлення та/чи продаж академічних текстів (контрольних, курсових, кваліфікаційних робіт, дисертацій, навчальної літератури тощо);
  • привласнення академічних текстів, що виконані іншими особами на замовлення. 

Усі заяви про порушення академічної доброчесності мають бути передані головному редактору. За підозри в порушенні академічної доброчесності головний редактор діятиме згідно з відповідними інструкціями COPE та внутрішніми документами засновника видання – Етичним кодексом Університетської спільноти та Положенням про забезпечення дотримання академічної доброчесності у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

Якщо рецензенти або редактори нададуть коментар про потенційне порушення академічної доброчесності, то авторам буде запропоновано дати пояснення. Якщо пояснення задовільні й проблема є результатом помилки чи непорозуміння, то проблему можна легко розв'язати. Якщо ж проблему неможливо розв'язати, то рукопис буде відхилено або відкликано, а редакція може накласти заборону на публікації такого автора (авторів) у журналі протягом певного періоду. 

У разі опублікованого плагіату або подвійної публікації в кількох журналах буде зроблено оголошення з поясненням ситуації. Якщо звинувачення стосуються авторів, то процес рецензування та публікації їхньої статті буде припинено до завершення цього процесу. Розслідування буде проведено навіть за умов відкликання авторами свого рукопису. 

Якщо звинувачення стосуються рецензентів або редакторів, їх буде замінено у процесі рецензування під час поточного розслідування справи. 

За порушення академічної доброчесності автори, рецензенти та/або редактори можуть бути притягнені до академічної відповідальності, зокрема: 

  • відмова у публікації з повідомленням інституції – основної афіліації автора чи рецензента щодо порушення академічної доброчесності, що виявлено під час редакційного процесу;
  • позбавлення редактора, рецензента права брати участь у роботі редакційної колегії видання. 

Процедура розгляду порушень академічної доброчесності авторами, редакторами, рецензентами наукового журналу – працівниками Університету, відповідно до п. 5.2 Етичного кодексу Університетської спільноти, передбачає участь керівника відповідного підрозділу Університету, в якому працює звинувачена в порушенні особа чи група осіб, а також головного чи відповідального редактора журналу. 

Кожна особа, щодо якої виникло питання про порушення/недотримання академічної доброчесності, має право:

  • ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки зі встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;
  • особисто або через представника надавати усні чи письмові пояснення або відмовитися від їх надання без будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності; 
  • знати про дату, час і місце й бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;
  • оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, що уповноважений розглядати апеляцію, або до суду (п.8. ст. 42 Закону України «Про освіту»). 

До порушень академічної доброчесності не належить "чесна помилка" або розбіжності в думках.