Політика плагіату та дублікатів публікацій

Плагіат і самоплагіат

Окремим випадком неправомірної поведінки автора є плагіат - оприлюднення (повністю або частково) чужих творів чи ідей як власних та/або відтворення опублікованих текстів (опублікованих художніх творів) інших авторів без зазначення авторства (ст. 42 Закону України «Про освіту»).

Плагіат визначається як оприлюднення (часткове або повне) наукових результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження, та/або відтворення опублікованих текстів інших авторів без відповідного зазначення авторства.

Процедура контролю:

  • Усі рукописи, що надходять до Редакції, проходять обов'язкову перевірку на наявність текстових запозичень за допомогою спеціалізованих сервісів iThenticate та StrikePlagiarism (Unicheck[1]).
  • Редакція ініціює відповідні звіти (iThenticate report та Unicheck report), які надаються рецензентам для остаточного оцінювання оригінальності та наукової значущості роботи.
  • Самоплагіат – оприлюднення власних раніше опублікованих результатів як нових – також є неприпустимим. У разі повторного використання частин тексту власних праць автор зобов'язаний оформити їх як цитати з належним посиланням на першоджерело.

Політика дублювання публікацій

Дублювання (надлишкова публікація) – це використання авторами суттєвих частин своїх раніше опублікованих робіт без чіткого посилання на першоджерело. Редакція не приймає ідентичні статті, що вже були опубліковані або подані до інших видань.

Якщо автор бажає подати до журналу статтю, яка повністю або частково була або буде опублікована в іншому журналі, він має зазначити деталі в супровідному листі до подання. Редакція журналу може розглянути таку статтю, якщо інша робота опублікована мовою країн Європейського Союзу, а її основні результати та висновки є важливими для українськомовної аудиторії.

Винятки та особливі випадки:

  • Переклади. Редакція може розглянути переклад статті, яка була опублікована мовою країн ЄС, якщо її результати мають виняткову важливість для української аудиторії (із обов'язковим посиланням на оригінал).
  • Препринти. Публікація авторської версії рукопису на серверах препринтів (наприклад, arXiv.org) не вважається дублюванням. Автори мають повідомити про наявність препринта та надати його DOI під час подання статті. Після публікації автор повинен оновити препринт посиланням на фінальну версію в Журналі.
  • Матеріали конференцій. Журнал приймає статті, що базуються на тезах доповідей чи матеріалах конференцій, за умови, що поданий рукопис містить суттєво розширені результати, оновлену методологію та поглиблений аналіз.
  • Дисертаційні дослідження. До розгляду приймаються матеріали, що є частиною оприлюднених на правах рукопису дисертацій.

    Комунікація з медіа та зовнішніми ресурсами

    Автори мають зазначити деталі розміщення препринтів, зокрема, DOI та умови ліцензування, під час подання авторського оригіналу статті або в будь-який інший момент під час розгляду статті. Після публікації статті автор має оновити інформацію про препринт і додати бібліографічний опис статті із DOI та URL-покликанням на опубліковану версію статті на вебсайт журналу.

    Автори можуть обрати будь-який вид ліцензії для препринтів, зокрема ліцензії Creative Commons. Вибраний тип CC-ліцензії впливатиме на умови спільного доступу та повторного використання препринта. Препринти потрібно зазначати у списку використаних джерел, які подано на розгляд до журналу.

    Автори, які публікують препринти, мають дотримуватися певної політики комунікації з медіа. При зверненні журналістів до науковців щодо оприлюднених у препринті результатів дослідження автор має надати пояснення (зокрема, що результати є проміжними, висновки може бути змінено, оскільки стаття ще не пройшла рецензування). Більше інформації, яка допоможе відповідально інформувати громадськість про результати досліджень, що оприлюднені у препринтах, можна знайти в документах, що розроблені ASAPbio – Preprints in the Public Eye project.

    Заходи у разі виявлення порушень

    На етапі розгляду. Якщо перевірка виявила значний відсоток запозичень, рукопис повертається на доопрацювання. У разі виявлення навмисного плагіату стаття відхиляється без права повторного подання.

    Після публікації. Якщо факт плагіату чи дублювання виявлено у вже опублікованій статті, Редакція діє відповідно до протоколів COPE:

    • на сторінці статті на вебсайті Журналу та у черговому друкованому номері публікується офіційне оголошення про ретракцію статті;
    • файл статті маркується водяним знаком «Retracted»;
    • про інцидент повідомляється установа, з якою афілійований автор.