Публікаційна етика

Публікаційна етика Журналу відповідає найкращим міжнародним практикам і стандартам видання наукової періодики, зокрема EASE Guidelines (European Association of Science Editors), Principles of Transparency and Best Practice in Scholarly Publishing, COPE Guidelines (Committee on Publication Ethics), ICMJE, а також критеріям і рекомендаціям DOAJ, Web of Science, Scopus.

Публікаційна етика видання включає розділи, які публікують окремо: 

  • Політика відкритого доступу.
  • Авторство та співавторство.
  • Політика щодо конфлікту інтересів.
  • Політика плагіату та дублювання публікацій.
  • Політика щодо порушень академічної доброчесності.
  • Скарги та апеляції.
  • Постпублікаційне обговорення та внесення змін. 

Публікаційна етика складається з таких частин: 

  1. Публікація та обмін відкритими даними. 
  2. Загальні питання подання, рецензування та редакційних процесів. 
  3. Відповідальність авторів. 
  4. Відповідальність рецензентів. 
  5. Відповідальність редакторів. 
  6. Заява про приватність і конфіденційність. 
  7. Політика щодо джерел фінансування. 
  8. Нейтралітет до геополітичних суперечок.
  9. Політика гендерних питань.

Публікація та обмін відкритими даними

Редакція Журналу заохочує публікацію та обмін відкритими даними відповідно до Принципів Panton і Принципів FAIR Data. Матеріали можуть бути опубліковані у різні способи, зокрема шляхом збереження у сховищах даних, що пов'язані з відповідною статтею, або як файли даних чи пакетів, що доповнюють статтю (наприклад, програмний код, набори числових результатів, алгоритми).

Для математичних досліджень, що включають обчислювальні експерименти або авторське програмне забезпечення, редакція наполегливо рекомендує надавати доступ до вихідного коду (scripts) та алгоритмів. Це забезпечує відтворюваність результатів та підвищує наукову вагу публікації.

Набори даних мають бути розміщені у відповідному надійному сховищі, а пов'язаний ідентифікатор (URL або DOI) набору(ів) даних – додано до розділу ресурсів даних статті. Покликання на набори даних також мають бути додані до списку покликань статті з DOI (якщо є). Якщо немає спеціального сховища даних, автори мають зберігати свої набори даних у загальному сховищі, зокрема у Zenodo чи аналогічних репозиторіях. Використання відкритих ліцензій (наприклад, MIT для програмного коду або CC BY для даних) вітається як засіб стимулювання академічного обміну.

Загальні питання подання, рецензування та редакційних процесів

Реалізацію всіх редакційних процесів — подання, рецензування, редагування тощо — забезпечує редакційно-видавнича система Open Journal System (OJS) від Public Knowledge Project. З метою інтеграції у міжнародний науковий простір та забезпечення прозорості внеску кожного дослідника, під час реєстрації в системі OJS автори повинні обов’язково надавати ідентифікатор ORCID. Усім прийнятим до публікації статтям (Version of Record), а також окремим значним масивам даних, редакція присвоює унікальний ідентифікатор Digital Object Identifier (DOI).

Журнал використовує модель подвійного анонімного рецензування (double-anonymized peer review).

Редакція забезпечує прозоре відображення редакційної історії кожного рукопису, зазначаючи у фінальній версії статті: дату надходження, дату першого рішення, кількість раундів рецензування та дату прийняття до друку.

Для забезпечення високої якості експертної оцінки термін рецензування не може бути меншим за мінімально необхідний для ретельного аналізу (як правило, не менше 2 тижнів).

Особливі процедури та незалежність:

  • Журнал впроваджує окрему процедуру розгляду рукописів, поданих головним редактором, редакторами або членами редакційної колегії;
  • такі подання проходять обов’язкове рецензування незалежними зовнішніми експертами та координуються незалежним відповідальним редактором, який не має адміністративної залежності від автора;
  • редакція забезпечує інституційну різноманітність авторського складу, обмежуючи частку публікацій від установи-засновника для уникнення ендогенності та замкненості авторського кола.

Усі учасники редакційного процесу отримують від редакції через систему OJS автоматизовані сповіщення. Детальний опис процедур подання, критеріїв добору рецензентів та порядку ухвалення рішень описано в розділах «Подати статтю» та «Процес рецензування» на офіційному сайті Журналу.

Ні Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ні редакція Журналу не відповідають за належне функціонування редакційно-видавничої системи Open Journal System (OJS) від Public Knowledge Project (посилання на Disclaimer).

 Відповідальність авторів

Редакція Журналу виходить із засади, що всі особи, зазначені як автори, відповідають критеріям авторства та зробили значний інтелектуальний внесок у дослідження. Для структурування відомостей про внесок кожного співавтора та розкриття конфліктів інтересів редакція рекомендує використовувати інструмент EASE Interactive Checklist for Submitting Authors.

Автори зобов’язані:

  • Дотримуватися відкритого доступу – погодитися з публікацією статті на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY 4.0), що дозволяє вільне поширення та адаптацію матеріалів за умови належної атрибуції.
  • Гарантувати оригінальність – засвідчити, що рукопис є результатом власної дослідницької діяльності, не був опублікований раніше та не поданий одночасно до інших видань.
  • Забезпечити якість оформлення – надати рукопис грамотною українською або англійською мовою, суворо дотримуючись Вимог до оформлення статей та стандартів структурування статті.
  • Дотримуватися етики цитування – коректно зазначати всі джерела та ідеї інших дослідників. Будь-які форми маніпуляцій із цитуванням (авторське самоцитування для штучного зростання показників, «почесне» цитування або участь у схемах «citation stacking») суворо заборонені.
  • Декларувати використання штучного інтелекту – прозоро повідомляти про використання ШІ-інструментів під час написання статті чи обробки даних. Інструменти ШІ не можуть бути зазначені як автори або співавтори.
  • Бути активними учасниками процесу – брати конструктивну участь у рецензуванні, вчасно реагуючи на зауваження експертів та надаючи відповіді на запити редакції.
  • Негайно інформувати редакцію про виявлені фактичні або технічні огріхи як під час підготовки, так і після публікації статті.
  • Забезпечити прозорість фінансування та конфлікту інтересів – чітко вказати джерела фінансової підтримки та розкрити всі потенційні фінансові чи нефінансові взаємозв'язки, що можуть вплинути на об'єктивність дослідження.
  • Гарантувати відтворюваність – за запитом редакції бути готовими надати вихідні дані або детальні алгоритми доведень для перевірки результатів дослідження.
  • Застосовувати таксономію CRediT – чітко визначити роль кожного співавтора (концептуалізація, методологія, постановка задачі тощо) відповідно до встановлених стандартів внеску.

Роль відповідального автора (Corresponding Author). Автор, який подає статтю, діє від імені всього колективу авторів. Він несе відповідальність за надання декларації про конфлікт інтересів та підтвердження того, що всі співавтори ознайомлені з фінальною версією рукопису та схвалили її подання. Конфлікт інтересів може стосуватися спільного місця роботи, грантової підтримки або особистих зв'язків з членами редколегії.

 Відповідальність рецензентів

Рецензування є ключовим етапом забезпечення якості наукових публікацій. Редакція Журналу очікує від рецензентів дотримання високих етичних стандартів та професійної неупередженості.

Основні обов'язки та принципи діяльності рецензентів.

  1. Фахова експертиза та терміни. Кожен рукопис розглядається щонайменше двома незалежними експертами. Рецензенти зобов’язані оперативно надавати свої висновки, щоб забезпечити ухвалення рішення щодо публікації у максимально стислі терміни.
  2. Об’єкт оцінювання. Головна увага рецензента має бути зосереджена на науковій якості дослідження та загальному стилі викладу, що має відповідати передовій практиці академічного письма (чіткість, стислість, логічність). Рецензент не зобов’язаний здійснювати мовностилістичне редагування, проте має вказати на потребу в ньому у своєму звіті.
  3. Критерії якості. Рецензент повинен перевірити наукову обґрунтованість матеріалу, чіткість аргументації та значущість результатів для математичної спільноти. Докладні критерії викладені у розділі «Рекомендації для рецензентів».
  4. Управління розбіжностями. У разі суттєвих розбіжностей між висновками двох рецензентів або виникнення суперечок між авторами та експертами, остаточне рішення приймає відповідальний редактор на основі власного досвіду або після консультації з членами редакційної колегії.
  5. Відбір пріоритетних матеріалів. Рецензентів просять окремо зазначати статті, що мають особливу наукову значущість. Таким роботам Редакція надає пріоритет у поширенні через пресрелізи та засоби масової комунікації для підвищення їх зовнішнього розголосу.
  6. Повторне рецензування. Під час другого раунду рецензування (після внесення авторами виправлень) тематичний редактор може залучити того ж експерта для оцінки відповідності доопрацьованої версії наданим раніше рекомендаціям.
  7. Етика комунікації. Рецензенти мають надавати конструктивні та ввічливі звіти. Будь-які нетактовні, образливі або неінформативні зауваження будуть відфільтровані або скасовані Редакцією.
  8. Конфлікт інтересів. Рецензенти зобов’язані негайно повідомити Редакцію про наявність конфлікту інтересів (спільні публікації з авторами за останні роки, конкурентні відносини, фінансові інтереси чи афіліація з тією ж установою). У таких випадках рецензент має відмовитися від розгляду рукопису.
  9. Конфіденційність. Рецензування здійснюється на засадах строгої конфіденційності. Рукопис є інтелектуальною власністю автора, яку заборонено передавати третім особам або обговорювати за межами редакційного процесу.
  10. Захист ідей. Рецензенти не мають права використовувати ідеї, методи чи результати, викладені у неопублікованому рукопису, у власних дослідженнях чи з іншою метою до моменту офіційної публікації статті.
  11. Виявлення запозичень та повнота джерел. Рецензент має ідентифікувати релевантні опубліковані праці, які автори не цитували, а також звертати увагу редакторів на суттєву схожість розглядуваного рукопису з будь-якими іншими відомими їм роботами.

Відповідальність редакторів

Редакційний персонал та члени редколегії Журналу несуть відповідальність за дотримання високих стандартів академічної якості та етичну чистоту публікаційного процесу. Згідно з підходами COPE, редакція забезпечує повну незалежність редакційних рішень від адміністративного чи політичного впливу.

Ключові обов'язки відповідальних редакторів.

  1. Контроль змісту, оригінальності та прозорості. Редактори забезпечують відповідність рукописів профілю Журналу та організовують перевірку робіт на відсутність плагіату. Вони зобов'язані забезпечити прозоре відображення редакційної історії: дату надходження, кількість раундів рецензування та дату прийняття до друку.
  2. Дотримання етичних стандартів та врегулювання конфлікту інтересів (COI). Редактори виступають гарантами відсутності конфліктів інтересів між учасниками процесу. У разі потенційного COI редактор зобов'язаний заявити про відвід, а для розгляду рукопису призначається незалежний відповідальний редактор із документуванням підстав рішення.
  3. Об’єктивність та презумпція доброчесності. Рішення редактора має ґрунтуватися виключно на науковій аргументації. Редактори не мають права відхиляти статті лише на основі підозр; будь-яке рішення про відмову через порушення етики має бути обґрунтованим і доведеним.
  4. Особлива процедура для внутрішніх подань. Для рукописів, поданих головним редактором або членами редакційної колегії, застосовується окрема процедура розгляду з призначенням незалежних зовнішніх рецензентів та відповідального редактора, що не має адміністративної залежності від автора. Систематичне опублікування матеріалів членами редколегії без належного врегулювання конфлікту інтересів є неприпустимим.
  5. Запобігання інституційній ендогенності. Редактори мають забезпечувати репрезентативність авторського складу та склад редакційної колегії, не допускаючи домінування публікацій від установи-засновника та замкненості авторського кола.
  6. Об’єктивність та незалежність. Рішення редактора базуються виключно на науковій аргументації та змісті рецензентських висновків. Редактори не мають права відхиляти статті на основі підозр без доведення неналежної поведінки автора.
  7. Боротьба з маніпуляціями. Редактори зобов'язані здійснювати внутрішній контроль аномальних патернів цитування (надмірне самоцитування журналу або авторів) та обмежувати будь-які форми "примусового" чи "почесного" цитування.
  8. Забезпечення анонімності. Редакція суворо зберігає конфіденційність рецензентів відповідно до обраної моделі рецензування (double-anonymized), використовуючи уніфіковану термінологію стандарту ANSI/NISO Z39.106-2023.
  9. Якість підготовки та оформлення. Літературні та технічні редактори відповідають за мовностилістичну коректність текстів (відповідність нормам наукового стилю української та англійської мов); контроль якості верстки математичного апарату, формул та графічних матеріалів; перевірку коректності метаданих, списків літератури та покликань відповідно до міжнародних стандартів; підготовку макета до публікації на платформі OJS та присвоєння статтям цифрових ідентифікаторів DOI. Редактори забезпечують впровадження таксономії внесків авторів (CRediT) та політики щодо використання штучного інтелекту.

Заява про приватність і конфіденційність

Редакційна колегія Журналу гарантує захист персональних даних та дотримання суворої конфіденційності щодо всіх матеріалів, отриманих у процесі редакційно-видавничого циклу.

Основні положення політики конфіденційності.

  1. Захист персональних даних. Імена, електронні адреси та інша особиста інформація користувачів (авторів, рецензентів, редакторів), зареєстрованих на вебсайті Журналу, використовуються виключно для забезпечення процесів перевірки, рецензування та публікації статей. Редакція зобов’язується не передавати ці дані жодним третім сторонам.
  2. Статус інтелектуальної власності. Редакційна колегія визнає, що всі надіслані до Журналу рукописи та супровідні матеріали є приватною та конфіденційною власністю авторів. До моменту офіційної публікації будь-яке розголошення змісту статті без згоди автора вважається порушенням академічної етики.
  3. Заборона на розголошення деталей. Для уникнення заподіяння репутаційної чи професійної шкоди учасникам процесу заборонено ділитися будь-якими деталями поданих статей або звітів про рецензування з третіми особами. Це стосується:
  • змісту рукопису (повністю або частково);
  • поточного статусу статті в процесі розгляду;
  • коментарів, зауважень та пропозицій рецензентів;
  • проміжних або остаточних результатів експертної оцінки.
  1. Анонімність рецензування. Редакційна колегія забезпечує повну конфіденційність особистостей рецензентів у межах моделі подвійного «сліпого» рецензування. Запити від третіх сторін щодо ідентифікації експертів або передачі копій рукописів відхиляються.
  2. Етика поведінки персоналу. Усі працівники, залучені до редакційного процесу, мають утримуватися від будь-яких публічних чи приватних коментарів щодо ходу рецензування та редагування як під час підготовки матеріалу, так і після його оприлюднення.
  3. Зберігання відхилених рукописів. Редакційна колегія не зберігає копій відхилених рукописів після завершення процесу розгляду. Матеріали видаляються з метою захисту прав авторів на їх подальше використання в інших виданнях.
  4. Оприлюднення рецензій. Тексти звітів рецензентів не можуть бути опубліковані у відкритому доступі або передані іншим особам без офіційного дозволу самого рецензента, авторів статті та відповідального редактора.

Політика щодо джерел фінансування

Редакція Журналу дотримується принципів фінансової прозорості та вимагає від авторів розкриття інформації про будь-яку матеріальну підтримку, що сприяла проведенню дослідження або підготовці рукопису.

Автори мають чітко зазначити джерела фінансування, що були використані для створення їхніх рукописів, зокрема для проведення теоретичних чи прикладних досліджень, обчислювальних експериментів та/або безпосередньої публікації матеріалів.

Інформацію про фінансову підтримку досліджень конкретними організаціями (державними фондами, міжнародними грантодавцями, університетськими програмами тощо) автор-кореспондент зазначає від імені всіх співавторів під час подання статті у відповідній формі на платформі OJS.

Назви організацій-спонсорів та номери відповідних грантів/проєктів мають бути вказані у спеціальному розділі статті (зазвичай після основного тексту, перед списком літератури) під назвою «Подяки, джерела фінансування» (Acknowledgements, funding sources).

Усі інші форми підтримки публікацій мають бути чітко зазначені як подяки. Це стосується допомоги в технічному редагуванні, перекладі, візуалізації математичних даних або наданні доступу до спеціалізованого програмного забезпечення та високопродуктивних обчислювальних ресурсів, якщо така підтримка була надана на безоплатній основі сторонніми особами чи організаціями.

Якщо дослідження проводилося без залучення зовнішніх грантових чи спонсорських коштів, автори повинні зазначити це у відповідній заяві (наприклад: «Це дослідження не отримувало специфічного гранту від жодного фінансового агента у державному, комерційному чи неприбутковому секторах»).

Нейтралітет до геополітичних суперечок

Журнал дотримується принципу наукового нейтралітету та неупередженості щодо політичних суперечок. Редакційна політика базується на об’єктивному оцінюванні інтелектуального внеску авторів незалежно від їхнього походження чи переконань, водночас керуючись правовими нормами України та міжнародними стандартами безпеки.

Основні положення нейтралітету та обмежень.

  1. Рівність авторів. Рішення щодо публікації статті базується виключно на науковій якості рукопису. На нього не повинні впливати національність, етнічна належність, політичні переконання, раса, релігія чи держава проживання/афіліації авторів, за винятком випадків, передбачених законодавством про санкції та протидію агресії.
  2. Незалежність редакційних рішень. Рішення щодо редагування та публікації приймаються виключно редакційною колегією Журналу. На ці процеси не мають впливати політика урядів чи інших установ поза межами редакції.
  3. Деполітизація досліджень. Авторські матеріали мають бути деполітизованими, позбавленими провокаційних зауважень, спірних геополітичних тверджень та некоректних позначень на картах. У разі виявлення таких елементів Редакція залишає за собою право позначати їх як спірні, додавати коментарі редактора або відхиляти/відкликати статтю.
  4. Спеціальні обмеження (Держава-агресор). Редакційна колегія залишає за собою право відхиляти рукописи без рецензування у таких випадках:
  • автор(и) мають афіліацію з організаціями чи установами, розташованими на території держави-агресора або держави – спонсора тероризму;
  • дослідження профінансоване організаціями чи установами цих держав;
  • рукописи містять заклики до порушення державного ладу, верховенства права, прав людини або виправдання тероризму;
  • дослідження базується на висновках авторів, афілійованих з установами держави-агресора, без належного обґрунтування їхньої унікальності та критичного значення для світової науки;
  • дослідження зосереджує необґрунтовано істотну увагу на результатах, що віддзеркалюють суб'єктивні оцінки, засновані на ідеологічних догмах або викривлених історико-політичних інтерпретаціях.

Політика гендерних питань

Редакційна колегія Журналу дотримується принципів рівності, інклюзивності та недискримінації на всіх етапах редакційно-видавничого процесу.

Редколегія заохочує авторів до використання гендерно нейтральної мови у рукописах. Рекомендується уникати займенників, що вказують на конкретну стать, там, де це можливо (наприклад, використання множини або перебудова речень для досягнення нейтральності), якщо стать суб'єкта не є принциповою для змісту наукового дослідження.

Під час розгляду рукописів, вибору рецензування та комунікації з авторами редакційна колегія та персонал дотримуються суворої гендерно нейтральної позиції. Жодна перевага не може бути надана представникам певної статі на основі їхньої гендерної приналежності.

Редактори прагнуть забезпечити гендерний баланс серед рецензентів та членів редакційної колегії, залучаючи фахівців виключно на основі їхньої наукової кваліфікації та професійного досвіду.

Редакція забезпечує умови, за яких наукові результати оцінюються незалежно від статі авторів. Це досягається, зокрема, через використання моделі подвійного «сліпого» рецензування, що нівелює будь-які свідомі чи несвідомі гендерні упередження.